- Основна стаття: Талал
| “ | Помилкою було приводити тебе сюди. Я думав ти побачиш і зрозумієш. ― Говорить Талал коли Альтаїр входить до кімнати. | ” |
| “ | О-о-о. То ти хочеш побачити людину, яка привела тебе сюди? | ” |
| “ | Ха-ха-ха. Он як. А хто відкрив двері? Розчистив шлях? Тобі не довелося використовувати свій клинок проти моєї охорони. Правда. Я все зробив сам. Підійди на світло і я надам тобі останню послугу. | ” |
| “ | Ось я стою перед побою. Чого ти бажаєш? | ” |
| “ | Ну чому все потрібно вирішувати насиллям? Я не можу допомогти тобі. Ти не хочеш допомогти собі! Я не можу ставити під загрозу свою роботу. Ти не залишаєш мені вибору. Ти повинен померти. Це навчить тебе не втручатися. | ” |
| “ | Та що це з вами сьогодні? ― Талал до своїх охоронців, коли вони почали програвати Альтаїру в бійці. | ” |
| “ | Заберіть його від мене. ― Талал говорить до своїх лучників, коли Альтаїр погнався за ним. | ” |
Останні слова[]
Альтаїр: Більше тобі нікуди бігти. Розкажи, що ти задумав.
Талал: Я виконав своє завдання. Братство вже сильне, і моя смерть не зупинить його роботу.
Альтаїр: Що за Братство?
Талал: Аль-Муалім не єдиний, у кого є плани на Святу землю. Це все, що ти від мене дізнаєшся.
Альтаїр: Тоді ми закінчимо. Молись своїм богам.
Талал: Боги давно залишили...давно залишили тих чоловіків і жінок, що я брав собі.
Альтаїр: Про що ти говориш?
Талал: Жебраки, повії, наркомани, прокажені... Хороші з них вийдуть раби? Та їм не виконати найпростішу роботу! Я не продавав, а рятував їх, а ти знищив нас, тому що тобі так наказали.
Альтаїр: Ні. Ти наживався на війні, на поламаних життях.
Талал: Так? Ти так думаєш, в закоренівшому неуцтві, відгородивши свою свідомість від всього, що відбувається, так? Кажуть, у цьому ви майстри. Ти бачиш в цьому якусь іронію? Ні. ПОКИ немає. Але побачиш.